В Естонії відкрили Меморіал жертвам комунізму на території площею 30 000 кв. м

23 серпня у загальноєвропейський День пам’яті жертв усіх тоталітарних та авторитарних режимів було відкрито Меморіал у Таллінні, площею 30000 квадратних метрів з більш ніж 22 000 імен жителів Естонії, які стали жертвами комуністичного терору. Того ж дня у столиці Естонії відбулася міжнародна конференція «Утопія не досягнута, незважаючи на мільйони жертв? Комуністичні злочини та європейська пам’ять».

Меморіал на вшанування жертв комунізму, присвячений всім естонцям, які постраждали під час терору, організованого Радянським Союзом. Імена понад 22 000 людей, які ніколи не повернулися додому, нанесені на стелли Меморіалу. Вони були вбиті або померли через неналежні умови життя в ув’язненні або через примусове переселення. Місця масових поховань цих людей залишаються безіменними і невстановленими.

 На відкритті Меморіалу Керсті Кальюлайд, президент Естонської республіки сказала: «Тим не менш, існують ті, хто виправдовує тоталітарні ідеології під різними приводами і каже, що в ідеалі той чи інший режим насправді благородний, тільки дії їхніх представників були неправильними. Проте кожна тоталітарна ідеологія за своїм характером є ворогом свободи, і ми знаємо її високу ціну з нашого власного історичного досвіду».

«Демократичні країни повинні відстоювати те, що ненависть ніколи не веде до прийняття правильних рішень. Нам треба думати про підтримку та захист демократії і європейських моральних цінностей – прав і свобод громадян – від усіх форм популізму та екстремізму. Тільки тоді ми можемо бути впевненими у майбутньому наших дітей та онуків», – сказала Президент Естонії.

Після відкриття Меморіалу відбулася міжнародна конференція «Утопія не досягнута, незважаючи на мільйони жертв? Комуністичні злочини та європейська пам’ять»., організована Естонським Інститутом національної пам’яті, за підтримки Міністерства юстиції Естонії та Посольства Німеччини в Естонії.

Річард Овері, професор історії Університету Ексетера, у своїй доповіді підкреслив, що, незважаючи на те, що Європа вільна від комуністичних режимів, ситуацію в світі не можна назвати спокійною та мирною. «Незначна кількість європейці готові визнати, що Китай – це однопартійна авторитарна держава, яка зловживає правами людини і заперечує свободу вираження поглядів приблизно чверті населення Землі». У цьому прикладі Річард Овері підкреслив той факт, що свобода не може вважатись само собою зрозумілим явищем. «Історична пам’ять має вирішальне значення, і вона повинна зберігатись живими не тільки завдяки відданій роботі вчених, які розкривають відмінності між тоталітарною риторикою та жорстокою реальністю, але і через широке залученням громадськості до освітніх програм, громадських заходів та вшанування місць пам’яті», – підкреслив Річард Овері.

Заступник Голови Меморіального науково-дослідницького центру (Росія) Микита Петров погодився з необхідністю спільної культури пам’яті в Європі. «Необхідно створити міжнародний суд для комуністичних злочинів. Широко розповісти про ці злочини через систему освіти», –  сказав Петров. Він підкреслив, що слід пам’ятати, що комуністичні ідеології базуються на страху та насильстві.

Серед спікерів конференції були всесвітньо відомі люди, зокрема, письменник та драматург Софі Оксанен, історик і професор історії Торонтського Університету Андрес Касекамп, історик і професор історії Університету Ексетера Річард Овері, член ради директорів Платформи європейської пам’яті та сумління Горан Ліндблад, історик і заступник голови Комітету Меморіального науково-дослідного центру Микита Петров.

На запрошення міністра юстиції Урмаса Рейнсала, урядові представники країн Європейського Союзу зібралися в Таллінні для прийняття спільної заяви про вшанування пам’яті жертв комунізму та підтримки ініціювання уряду Естонії щодо створення міжнародного музею злочинів комунізму в Таллінні.

«Примітно, що представники восьми країн вимагають продовження розслідування злочинів комунізму. Зрозуміло, що розслідування тоталітарних режимів і визнання їх ворожості є спільною відповідальністю Європи. Разом ми зможемо захистити свободу, демократію та права людини як від сьогоднішніх, так і від майбутніх загроз, що виникають внаслідок ворожих ідеологій», – сказав Рейнсалу.

Представники держав-членів Європейського Союзу, присутні на зустрічі, також запросили уряди інших країн висловити свою повагу всім, хто став жертвою політичного террору та тоталітарних режимів спільною заявою. У той же час учасники зустрічі висловили свою підтримку ініціативи уряду Естонії створити міжнародний музей жертв комунізму в Таллінні. Представники міністерств юстиції та міністерств закордонних справ Естонії, Латвії, Литви, Румунії, Хорватії, Чехії, Польщі та Угорщини приєдналися до спільної заяви.

Відео із Меморіалу

Фотографії із конференції та відкриття Меморіалу (автор: Мартін Анддлерер)

Фотографії із конференції та відкриття Меморіалу (автор: Каарел Лангеметс)

Фотографії із відкриття Меморіалу (автор: Aron urb)

Сайт Меморіалу жертвам комунізму в Естонії

Спільна заява міністрів юстиції

Довідкова інформація

Між 1940 і 1991 рр. Естонія втратила кожного п’ятого зі свого мільйонного населення, з яких більше 75 000 було вбито, ув’язнено або депортовано. Вбивство, тюремне ув’язнення або депортація десятків тисяч естонських людей у ​​1940-х і 1950-х роках ілюструють геноцид, військові злочини та злочини проти людства, які не мають законодавчих обмежень.

18 червня 2002 р. Парламент Естонії оголосив комуністичний режим СРСР, органи, які його насильно запровадили, і дії цих органів кримінальними. У 2009 році Європейський парламент закликав зробити 23 серпня Днем вшанування пам’яті жертв усіх тоталітарних та авторитарних режимів.

Резолюція Європарламенту від 2009 року, підтримана Віденською декларацією ОБСЄ, закликала європейців пам’ятати мільйони жертв авторитарних і тоталітарних режимів і, таким чином, сприяти поширенню демократичних цінностей.

Ця дата також позначає прийняття Пакту 1939 р. та підписання секретних додаткових протоколів між Гітлером і Сталіним. У 1939 та 1940 роках нацистська Німеччина та Комуністичний Радянський Союз окупували країни та території, поділивши їх на сфери впливу, і встановили ворожі по відношенню до людства терористичні режими.