Радянська пропаганда

Радянська влада на державному рівні застосовувала пропаганду як засіб насадження комуністичної ідеології, контролю суспільства та втілення власних цілей. Пропаганда працювала через засоби масової інформації (преса і радіо), заклади культури, мистецтво і літературу, державні свята і традиції, що насильно запроваджувались в Україні у супроводі приниження та заборони вираження національних звичаїв і традицій. Спеціальні державні органи і установи проводили агітації, інформування, виховну роботу з масами. Сьогодні подібні дії ідентифікують як «промивання мізків», «зомбування», «ціленаправлена дезінформація». Поруч з масованою пропагандою потужно діяла цензура.

ЗМІ використовували у антирелігійній кампанії – агресивне поширення атеїзму.

Оскільки для українців релігія була частиною традиційної культури, режим руйнував і народну традиційну культуру.

Задля легітимності арештів, депортацій, розстрілів, виморювання голодом створювався образ ворога з певним тавром. В Україні окрім всесоюзних ярликів «куркуль» і «контрреволюціонер», застосовували: «український буржуазний націоналіст», «петлюрівець» ,  «куркульсько-петлюрівські гнізда».

Поділ суспільства на «ми» і «вони», позбавлення прав певної групи людей та їх дегуманізація (заперечення людяності), розпалювання ненависті до цих людей – тривожні передумови масового вбивства та геноциду.