Частина агітаційного плакату радянських часів

Радянська пропаганда

Радянська влада на державному рівні застосовувала пропаганду як засіб насадження комуністичної ідеології, контролю суспільства та втілення власних завдань. Пропаганда працювала через засоби масової інформації (пресу і радіо), заклади культури, мистецтво і літературу, державні свята і традиції, що насильно запроваджувались в Україні. Паралельно національні звичаї і традиції принижували й забороняли. Спеціальні державні органи і установи проводили агітацію, інформування, виховну роботу з масами. Сьогодні подібні дії ідентифікують як «промивання мізків», «зомбування», «цілеспрямовану дезінформацію». Водночас із пропагандою також потужно діяла цензура.

ЗМІ використовували у антирелігійній кампанії для агресивного поширення атеїзму.

Оскільки для українців релігія була частиною традиційної культури, режим руйнував і її.

Для видимої легітимності арештів, депортацій, розстрілів, виморювання голодом створювався образ ворога з певним тавром. В Україні, крім всесоюзних ярликів «куркуль» і «контрреволюціонер», застосовували терміни «український буржуазний націоналіст», «петлюрівець», «куркульсько-петлюрівські гнізда».

Поділ суспільства на «ми» і «вони», позбавлення прав певної групи людей та їх дегуманізація (заперечення людяності), розпалювання ненависті до цих людей — тривожні передумови масового вбивства та геноциду.

Колаж зі старих фото публікацій засідань пленуму ЦК та Сталіна