«ГОЛОДОМОР-ГЕНОЦИД МОВОЮ ЧИСЕЛ»

Виставки 11 Вересня 2018 - 30 Грудня 2018

З наближенням 85-их роковин Голодомору в нашій країні посилалася увага іноземних держав до цього злочину. Актом геноциду українців у 2017 р. його визнала Португалія. У березні та червні 2018 р. проекти резолюції про визнання Голодомору 1932 – 1933 рр. геноцидом українського народу внесені відповідно до Сенату і Палати представників Конґресу США. В документі зазначається, що події 1932 – 1933 рр. в Україні були спланованою акцією сталінського тоталітарного режиму, котра була спрямована проти українського народу і була геноцидом. Також до резолюції включено визнання висновків Урядової Комісії США щодо Голоду в Україні (від 22 квітня 1988 р.) про те, що «Сталін та його оточення вчинили у 1932 – 1933 рр. геноцид проти українців».

В умовах гібридної війни, розпочатої Російською Федерацією проти України, до теми Голодомору прикуто увагу правлячого режиму країни-правонаступниці комуністичної імперії. На дискредитацію доробку українських вчених і багатьох зарубіжних дослідників з різних аспектів Голодомору спрямовано не тільки армію оплачуваних провокаторів у соціальних мережах, а й цілі наукові установи. Проблема кількості жертв Голодомору в Україні та українців поза її межами є однією з поширеніших тем інформаційної війни Росії проти України і внутрішньоросійських громадсько-політичних дискурсивних практик.

 

Національний музей «Меморіал жертв Голодомору» уважно відслідковує науковий і громадсько-політичний дискурс щодо масштабів втрат української нації внаслідок організованого у 1932 – 1933 рр. московським окупаційним режимом злочину геноциду – Голодомору. Разом з тим, науковці музею не обмежуються пасивним фіксуванням альтернативних думок, а й беруть участь у наукових дискусіях, висвітлюють проблему суто музейними засобами. Зала Пам’яті музею стала майданчиком для «круглих столів», лекцій провідних дослідників Голодомору, тут відбулась презентація електронного Атласу Голодомору, розробленого Українським інститутом Гарвардського університету, інші заходи. Широкий суспільний розголос у 2016 р. мала авторська виставка Ростислава Бортника у Залі Пам’яті «163. Одна людина – одна зернина», присвячена масштабам втрат. Також музей виступив співорганізатором трьох міжнародних науково-практичних конференцій у 2016, 2017 та 2018 роках, де предметом дискусії, серед інших актуальних питань, була й проблема кількості жертв геноциду.

Реалізація нового виставкового проекту «Голодомор-геноцид мовою чисел» покликана привернути увагу до проблеми різних кількісних показників жертв геноциду українців, корені якої беруть початок з його заперечення, приховування архівних джерел і свідомого фальшування статистичних матеріалів владою. Виставка говоритиме з відвідувачем цифрами офіційної радянської статистики, в тому числі покаже результати всесоюзних переписів (1926, репресованого 1937, сфальшованого 1939 рр.), через погляд сучасників злочину: тих, хто вижив, іноземних журналістів і дипломатів, українських і московських демографів, а також численних дослідників – істориків і демографів.

 

Мета виставки:

Розповісти про актуальну проблему встановлення кількості людей, вбитих в Україні голодом; висвітлити еволюцію оцінок масштабу жертв Голодомору як у ретроспективі досліджень, так і в сучасних інтерпретаціях українських і закордонних дослідників; звернути увагу суспільства, що без пам’яті немає людини і якщо неможливо назвати ім’я кожної жертви, то хоча б не забути про неї в загальній кількості.

 

Автор ідеї – к. і. н. О. Стасюк

Куратор виставки, розробник наукового проекту – Ніна Лапчинська

Дизайнер – Тетяна Журавська