«ГОЛОДОВКА 21 –23-го»

Виставки 18 Травня 2018 - 20 Червня 2018

Інколи в розмовах можна почути вислів «голодуюче Поволжя». Вислів виник на початку 1920-х років, коли російську територію Поволжя та частину української (південь і південний схід) охопив голод, коли продзагони вантажили продовольство та вивозили з України. Саме тоді Петровський писав в Москву: «Имея свое Поволжье, Украина с начала кампании по 1 мая послала в перекрепленные к ней губернии РСФСР 960 вагонов продовольствия…».

Навіть при наслідках посухи 1921 року, чи міг український народ уникнути голоду? Матеріали виставки «ГОЛОДОВКА «21 – 23-го» показують комплекс обставин і політичних рішень Леніна, що широко розкривають причини спалаху масового голоду в Україні в 1921 році та продовження його аж до 1923 року, коли в Поволжі катастрофу вже було зупинено.  Матеріали пояснюють, чому радянська історіографія більше пам’ятала голод в Поволжі, ніж в Україні.

Канадський історик, політолог, професор Роман Сербин про голод 1921-1923 років в Україні сказав наступне: «Коли настає загроза голоду в колоніях і материку, тоді імперіялістичні уряди рятують материк коштом колоній. Цей вияв уже 1921 року під час творення так званих соціялістичних совітських республік показує як зливалися в одне єство традиційний колоніялізм з інтернаціональним соціялізмом»

Виставка «ГОЛОДОВКА 21 – 23-го» ставить питання: чи були дії більшовиків у відношенні до українців, від початку окупації до голоду 1921-1923 років, попередженнями про початок радянського тоталітарного режиму в житті нації, сповненого стражданнями, насильством, терором та масовими вбивствами?

Через актуальність, окрему увагу надано методам і тактикам більшовиків по загарбанню території України: створення маріонеткових органів влади та введення російської Червоної армії на територію України; ведення неоголошеної війни з українським законним урядом під назвою «громадянська війна»; розкол суспільства за допомогою пропаганди.