Для отримання скан-копій документів звертайтеся на електронну пошту [email protected]
19.03.1933
TZANEEN
19/3/33 Sunday.
My dear Jerry,
I have received from you this week two letters, a long and a short letter, dated the 12/2/33 and the 13/2/33. I have further received that letter that you wrote to Beile, dated the 15/2/33, and also a letter that you wrote to Fortes, dated the 8/2/33, and which the latter was good enough to send same up to me.
Though I am pleased to hear that that Torgsin has advised you that the £2.0.0. and £1.10.0. has arrived for you in Lugansk, and that the 10 dollars has turned up (from Leivi) at Bachmut, I can again assure you that no further moeny will be sent to you.
There is not much to write this week, Jerry, for there is nothing new. Your last week’s cable that you are going to Nishni-Novogorod has greatly upset us all, for while we were all expecting that you are getting or are being “evacuated” for good and all, a cable to the effect that you have extended your visa arrived, and these has created a great tension, a tension of uneasiness, A TENSION OF ANXIETY, REAL ANXIETY…..
Such a lot has happened, and such a lot has been said alrea[d]y, everything there is to be said, has by now thoroughly been thrashed out, and there is nothing left, but repetitions over and over again. It has all narrowed down to a very small circle of pros and cons, and unfortunately there are nothing but a resume of CONS, all against and nothing in favour of remaining…
It will serve no useful purpose in going over all the ground once more. It will serve no practical purpose in thrashing out all the aspects, that are best and safest left out, and not put down in cold type. Such discussions open and frank are wisest left out, since undesirables may obtain access to it, and which is best, in any case, left out.
I shall therefore leave all political, economic, and what not aspects, out altogether, and come down to rock bottom, and to a very narrow circle of the problem, facing us.
We are all agreed, all and everyone of us, that there is no sense in your staying on. There is no useful purpose whatsoever. There is no room and no reason for it. Nothing and nothing whatsoever. Whatever vestige of reason might have still existed has fizzled out long ago, has over-fizzled and once more evaporated long ago. Nothing but dis-illusionment has materialized, either the “practical” the “theoretical” or even the illusiory one… There is nothing and nothing left of it……
On the contrary, not only is it “sheer lunacy” and “sheer waste” of time in “lingering on”, no matter what the prospects might seem to you, but there is real danger, danger of many varieties, of different characters and a host of directions overcasting the once-so-called clear horizon…. To-day the horizon is getting very heavily overcast, and I can hardly help harbouring real anxiety, and real fear over it… Your sojourn is no more safe, and Jerry, believe me, thus are not idle words, nothing of the kind…..
You know me long enough for it, and you know that I am not inclined to be over-panicky. I have always tried to think, and reason sense, real horse sense, and I cannot help escaping from that dark overcast that would seem to accumulate thicker and thicker in that far off world… One can hardly feel restful over things and events that seem to be getting more and more accentuated as time passes by……
I do not, either, like the looks of the old world, Europe, either…. The Germany of the present time, has a nasty look about her, which turns the old world in a simmering volcano… However, be it as it may be, things in general and everything else in particular have a nasty colour about them. They have, and your world in particular, a sickly look…. I do not want to have a peep in the near future, but all I will say is, I do not like the looks of things, and least of all your way.
You are probably isolated, as far as what is going on in the big wide world goes. You only hear of things that you are “expected” to hear, and as it takes such a long time to get the bits of news from our papers, you may not be so uneasy. I cannot, however, find myself anything but “gravely” uneasy. I only hope for the best, which is after all all that one can do, but I do not like it……..
What good and valid reasons have been responsible for your extension of your viza, has been a problem I have been racking my head with, the last two weeks. Nor was I the only one that was worrying over it. The same shock that I had, did Beile, and also Aaron. It did not come as a good omen, and we can hardly help expressing our anxiety and direst disappointments over it. Nor was I by myself in not being able to concentrate to any particular work owing to it.
I thought hard with myself. Jerry is not a baby; he is not a fool either. His handling a position in the past, has been quite trustworthy. He has erred in a good many ways. He was too optimistic. He thought, perhaps, things will improve, and lingered on already, much too long than was justified, than was warranted…..
However, on the whole it was not bad, and I shall credit him that under the circumstances he acted right, with the only possible reservation, that he should have realized that there is no room for him long ago, and should have quitted months ago.
However, there was the winter, a climatic factor that I did not take in calculations. Such a severe winter made evacuation dangerous and impossible.
Has he prolonged his visa, because at the end of March, or rather middle of March the climatic conditions were still unfavourable for evacuation?..... Is it because that beginning of March the winter is still reigning supreme? That food is still just as scarce, and probably still scarcer?...... Up to how long has he extended his visa?.... For how long has this new visa extension been undertaken?.... For how long?.....
This chronic renewals of visas is getting on my “nerves”. It seems to me to be without an end… Is it another way of getting hold of one, without relaxing one’s grip of one?.... A sort of automatic extensions, coming on one another before the previous one expires, and this is the factor that I do not like…. They seems to have somehow sinister about them….. Something weird….
At first, I thought there will be trouble in getting a renewal of one’s visa, and now they are too automatic and too freely given….
Maybe, I am wrong in seeing something sinister about it, something of an ill omen…. Let us hope, I am wrong, but until I see it that I was wrong, and that there is nothing in it, I feel so uneasy over it.
Was this visa asked for, because you could not save your bulky luggage?. If so, chuck it… You will, under present conditions not save your luggage, nor your instruments, and it is a waste of effort in trying to. Besides their value in comparison with the urgency is so paramount, that they can be of little account. I undertake and the rest of the family with me to replace their value. If to save these, kept you waiting and extending your visa, let us be quite clear over it. I advised you long ago to jettison all your bulky luggage, much as it makes your heart sore to leave them behind. It is to extricate yourself that is most vital, and the rest is but a comparative small affair…..
Make an end of it, and as soon as possible… Not a day overstay than is possible, than is absolutely essential….
Get out, and linger NOT!!!!!....
I have lately been almost taken by panic in between depressive moments, and though I know, I should not mention it in a letter, I can hardly refrain from doing so.
I have been wondering as to whether we know all there is to be known from your end… I have been wondering as to whether everything could have been reached us…. I have been wondering as to whether you have told us everything… I have been wondering as to whether we have been told the whole truth…. I have been wondering if there is not as much to know that we have not been able to gather….
These are wild ideas… truly wild ones… I have no reason to think so… But, Good Lord, what is a person to make out of some things that we have heard, if not wild things, incredible ones….
A world that is most unreliable, a world where the truth exists in its absence, rather than in its presence is such a “freak” that anything may be possible…. Anything may be possible….
However, let us get these incredible suspicions away from one’s mind. I have no reason to think so… I have no reason to have doubted you… I have no reason to think that things have been, in their reality been hidden from us……..
I do not like to keep on “brooding” in such a pessimistic strain, and I absolutely refuse to go into details… But I shall be quite frank over this business, that I shall not be feeling any easier, until I hear that you have LEFT, and that you are in London ONCE MORE…..
Until such time as you find yourself back in “our” world, I can hardly feel easier, can hardly “breathe freer” at all….
Anyhow, Jerry, I must ask you to be more frank, and I want you to lay your cards OPENLY…. You have not hidden it? Have you??.. You have told us, or at least, I understood, that there would not be any difficulty in your leaving, should you not ask for an extension of your visa. In previous letters it was a question of getting a concession, perhaps a free ticket to London? Was that not rather a fancy idea of yours?.......
Is there anything sinister about this business, or not?.... Are you really free to leave or are you not?.... Can you leave, or you can not???.....
There is no sense in staying on, anyhow. None whatsoever. You may have wanted to maneuvre in, in better climatic conditions, and though I do not know for how long this extension of the visa has been granted or asked for, you must evacuate UNCONDITIONALLY, and again, I repeat it absolutely UNCONDITIONAL. Never mind, getting a free passage to London. It is not worth bargaining for…. If you have sufficient valuta [foreign currency] to reach London, take this trip and to Hell with everything else…. To Hell with everything else, once more.
If we can cable to you, well and good, otherwise get across Finland, if not sufficient funds to go to London….
You wrote us some time ago that you think you will have sufficient funds to reach London… Then cable!!!!...
Another possibility entered my mind. Your change over to Nishninovgorod may have had other good reasons. It is on the direct route of transportation, and may have been wisely chosen for a later evacuation….
If so, you have acted wisely, under the winter conditions prevailing.
However that be, we are really anxious over you… I have no more faith in your world… and I have valid reasons for it…. believe me…. my word of honour!!!!....
I do not like these pessimistic brooding of ill omens, which seem so fantastic after all is said and done. I have just put them down on paper as I felt at times over it, for the days between one mail and another seem months and years, and one’s nerves get so strung with the unknown and uncertainty. One can hardly feel anything DAMNED over this whole miserable and wretched business from beginning to end…. But enough of it…enough!!!!!... Let us not keep on brooding over the past… Let us concern ourselves with the future, only… There is no room for you there, none whatsoever….
There is only ONE THING and ONE THING ONLY, and that is you must get out, and get out without any further loss whatsoever in time. You must get out at ALL COST and at ALL and EVERY sacrifice….Never mind what you can save of your belongings or what you cannot save of your belongings… Leave them all behind, for all that matters…but get out, and at the earliest possible opportunity….
Such is the position, and such are the state of affairs to-day, that make me say so, once more……
And again, believe me, I have valid, very valid reasons for what I do say. Very valid indeed… It is unfortunate that this dark chapter has happened, and now there is but one thing to do, and to close that miserable chapter once and for all!!!!!!!.......
And now, let me return to the brighter side of things, though these are as yet, very meagre indeed.
I am pleased to see that you have got or that you are rather going to get, the £1.10.0. and £2.3.3 from Beile as well as 10 dollars from Leivi. However, rest assured that no one will send you any more money or Torgsin orders.
I shall not go in into details as regards Leivi’s offer to you to come to the States and do publicity work there. I am afraid that you are in expressing that this may be “unnatural view to take of things”. Why unnatural, Jerry? Why impossible? Why far fetched?..... You know, Leivi, by now, and you know his sincerity. It may seem weird and a wild idea for you under your present circumstances… It is however quite a feasible thing. Quite a practical thing, and a further a most feasible thing.
It is just a matter of adaptability, and surely, in view of the most topsy-turvy world you have so lately, and in a most unnatural manner got adapted, the other extreme is hardly less feasible, nor possible. Your nerves are at present not normal. Noone’s would under such a trial and trials… I need not drift into examples, since we all are fully aware of these…..
However, none will compel you to go to the States, none whatsoever, if you do not like it. If you do not think these feasible, practical or anything else… We are not concerned much with that aspect, of what you should or should not. You can in any case, please yourself. You are as free to do as you like. You can sit over a week or two in London in thinking it out, in making up your mind, one way or another. A stay of 12 to 15 months in New York, cannot do you any harm, in any case. It will at the worst but be an experiment, and cannot be a bad experiment at that.
We are aware that you cannot remain indefinitely in the United States, and it is but the practical aspect that need be considered.
However, at present this question is but of a secondary consideration, and of no vital matter whatsoever. It can be considered at leisure, when the question as to what would be best for you to do crops up, and how to start off again once you have landed back into the “old world” you so recently came from……
There is not much to write further of local news. I have been sending you regularly the Week-End-News from South African papers, all that are available in the Transvaal, and if you follow these, as you undoubtedly do, you will follow what is going on in the big world.
Fond regards and a little bit of good luck on “your way back”…..
Israel [signature]
19.03.1933
ЦАНІН
19/3/33 неділя.
Мій дорогий Джеррі,
Цього тижня я отримав від вас два листи, довгий і короткий, датовані 12/2/33 і 13/2/33. Крім того, я отримав той лист, який ви написали Бейль, датований 15/2/33, а також лист, який ви написали Фортесу, датований 8/2/33, і який він люб’язно переслав мені.
Хоча мені приємно чути, що Торгсін повідомив вам, що £2.0.0. і £1,10,0. прибули вам до Луганська, і що 10 доларів з'явилися (від Лейві) у Бахмуті, я можу знову запевнити вас, що більше грошей вам не буде надіслано.
Цього тижня нема чого писати, Джеррі, бо немає нічого нового. Ваша минулотижнева телеграма про те, що ви їдете до Нижнього Новгорода, дуже засмутила нас усіх, бо ми всі очікували, що вас назавжди «евакуюють» і все, телеграма про те, що ви продовжили свою візу прибула, і це створило велику напругу, напругу тривоги, НАПРУГУ ХВИЛЮВАННЯ, СПРАВЖНЬОГО ХВИЛЮВАННЯ....
Так багато сталося, і стільки вже було сказано, все, що можна сказати, вже досконало переказано, і нічого не залишилося, окрім повторень знову і знову. Все звелося до дуже маленького кола плюсів і мінусів, і, на жаль, немає нічого, крім списку ПРОТИ, все проти і нічого за те, щоб залишитися…
Це не матиме жодної користі, пройти ще раз через все. Це не матиме жодної практичної мети, знищити всі аспекти, які є найкращими та найбезпечнішими, які ще залишилися, а не зникли. Такі відкриті та відверті дискусії наймудріше залишити поза увагою, оскільки небажані особи можуть отримати доступ до них, і краще, щоб цього не сталося.
Тому я залишу всі політичні, економічні та інші аспекти взагалі і зійду на дно до дуже вузького кола проблем, які стоять перед нами.
Ми всі згодні, всі і кожен з нас, що немає сенсу залишатися. Немає жодної корисної мети. Для цього немає місця і причин. Нічого і нічого. Які б залишки розуму ще не існували, вони давно зникли, потім згасли й знову випарувалися. Нічого, крім розчарування, не з’явилося, чи то «практичного», «теоретичного», чи навіть ілюзорного... Від нього не залишилося нічого і нічого…
Навпаки, це не тільки «чисте божевілля» і «чиста трата» з «затягуванням», якими б перспективи не здавалися вам, але існує реальна небезпека, небезпека багатьох різновидів, різних характерів, що закривають колись так званий чистий горизонт... Сьогодні горизонт стає дуже затьмареним, і я навряд чи можу втриматися від справжнього занепокоєння і справжнього страху через це… Ваше перебування більше не безпечне, і Джеррі, повірте мені, це не пусті слова, нічого подібного…
Ви знаєте мене досить довго для цього, і ви знаєте, що я не схильний до надмірної паніки. Я завжди намагався думати, розуміти, справді розуміти, і я не можу не втекти від тієї темної хмари, яка, здається, накопичується все густішою і густішою в тому далекому світі... з плином часу стає все більш і більш помітною....
Мені теж не подобається, як виглядає старий світ, Європа… Німеччина нинішня має огидний вигляд, що перетворює старий світ на киплячий вулкан... Але, буде як буде, речі загалом і все інше зокрема мають неприємне забарвлення. Вони, і ваш світ, зокрема, мають хворобливий вигляд... Я не хочу зазирати у найближче майбутнє, але все, що я скажу, це те, що мені не подобається стан речей, і найменше ваш стан.
Ви, мабуть, ізольовані, що стосується того, що відбувається у великому світі. Ви чуєте лише те, що «очікувано» почуєте, і оскільки для отримання уривків новин з наших газет потрібно багато часу, ви можете бути не такими занепокоєними. Однак я не можу нічого з собою вдіяти, крім «серйозного» занепокоєння. Я сподіваюся тільки на краще, це все, що можна зробити, але мені це не подобається.......
Які вагомі й поважні причини призвели до того, що ви продовжили вашу візу, — це проблема, над якою я ламав голову останні два тижні. Я не був єдиним, хто хвилювався через це. Той самий шок, як у мене, був у Бейль, а також Аарона. Це не було доброю прикметою, і ми навряд чи можемо не висловити свою тривогу та найщиріші розчарування через це. Я не міг зосередитися на якійсь конкретній роботі через це.
Я тяжко думав в глибині себе. Джеррі не дитина і не дурень. Його посада в минулому була досить надійною. Він багато в чому помилився. Він був занадто оптимістичним. Він подумав, що, можливо, все покращиться, і затягнув довше, ніж це було виправдано, ніж очікувалося…
Однак загалом це було непогано, і я віддам йому належне, що за цих обставин він вчинив правильно, з єдиною можливим застереженням, що він повинен був усвідомити, що для нього вже давно немає місця, і мав піти кілька місяців тому. .
Проте була зима, кліматичний фактор, який я не врахував у розрахунках. Така сувора зима робила виїзд небезпечним та неможливим.
Він продовжив візу, бо наприкінці березня, а точніше, в середині березня кліматичні умови ще були несприятливі для виїзду?..... Чи тому, що на початку березня ще панує зима? Ця їжа все ще так само дефіцитна, і, мабуть, ще більше?...... На скільки часу він продовжив свою візу?.... Як довго триває це нове продовження візи?.... Як довго?.....
Це хронічне поновлення віз діє мені «на нерви». Мені здається, що це без кінця... Чи це інший спосіб заволодіти кимось, не розслабляючи хватки?.... Своєрідні автоматичні продовження, що наступають одне на одним до закінчення попереднього, а це фактор, який мені не подобається... Здається, у них є щось зловісне... Щось дивне....
Спочатку я думав, що будуть проблеми з продовженням візи, а тепер вони надто автоматичні і надто вільно надаються…
Можливо, я помиляюся, бачачи в цьому щось зловісне, погану прикмету... Будемо сподіватися, я помиляюся, але поки я не бачу, що помилявся, і що в цьому немає нічого, я відчуваю себе таким неспокійним через це.
Цю візу вимагали, щоб ви зберегли свій громіздкий багаж?. Якщо так, киньте це… За нинішніх умов ви не врятуєте ні свій багаж, ні свої інструменти, і намагатися це зробити – марна трата зусиль. До того ж їхня цінність у порівнянні з терміновістю настільки неважлива, що вони не мають жодного значення. Я і решта сім'ї зобов'язуємось відшкодувати їхню вартість. Якщо для того, щоб зберегти це, ви змушені чекати та продовжити вашу візу, дайте нам зрозуміти це. Я давно радив вам викинути весь свій громіздкий багаж, хай як би вам з анього душа не боліла. Найважливішим є звільнитися, а решта — лише порівняно невелика справа…
Покінчи з цим, і якнайшвидше… Ні на день не перебудь, ніж це можливо, ніж абсолютно необхідно….
Виїжджай і НЕ затримуйся!!!!!!!...
Останнім часом мене ледь не охоплює паніка у проміжках між депресивними моментами, і хоча я знаю, я не повинен згадувати про це в листі, я ледь можу втриматися від цього.
Мені було цікаво, чи знаємо ми все, що можна знати з вашої сторони… Мені було цікаво, чи все могло досягти до нас…. Мені було цікаво, чи ви все нам розповіли… Мені було цікаво, чи ви нам сказали всю правду… Мені було цікаво, як багато відомостей про те, що ми не змогли зібрати….
Це дикі ідеї... справді дикі... У мене немає підстав так думати... Але, Господи, що розуміти людині з того, що ми чули, з цих, якщо не диких речей, то неймовірних…
Світ, який є найбільш ненадійним, світ, де істина існує в її відсутності, а не в її присутності, є таким «виродком», що все може бути можливим... Все може бути можливим…
Однак давайте відкинемо від себе ці неймовірні підозри. У мене немає підстав так думати… У мене немає підстав сумніватися в вас… У мене немає підстав думати, що речі були в своїй реальності приховані від нас……..
Мені не подобається продовжувати «роздумувати» в такому песимістичній напрузі, і я категорично відмовляюся вдаватися в подробиці... Але я буду цілком відвертий щодо цієї справи, що мені не стане легше, поки я не почую, що ви ПОЇХАЛИ, і що ви ЗНОВУ у Лондоні....
Поки ви не повернетеся в «наш» світ, мені навряд чи стане легше, навряд чи зможу «дихнути вільніше» взагалі…
У будь-якому випадку, Джеррі, я повинен попросити вас бути більш відвертим, і я хочу, щоб ви ВІДКРИЛИ свої карти… Ви це не приховали? Чи все-таки так??.. Ви сказали нам, або принаймні, як я зрозумів, що не виникне жодних труднощів у вашому виїзді, якщо ви не попросите продовження візи. У попередніх листах йшлося про отримання поступки, можливо, безкоштовного квитка до Лондона? Або це просто ваша химерна ідея?......
Чи є в цій справі щось зловісне чи ні?.....Ви дійсно вільні піти чи ні?.... Ви можете виїхати чи не можете???.....
В будь-якому випадку немає сенсу залишатися. Жодного. Можливо, ви хотіли маневрувати в кращих кліматичних умовах, і хоча я не знаю, на який термін було надано або про яке продовження візи ви просили, ви повинні евакуюватися БЕЗУМОВНО, і знову повторюю, абсолютно БЕЗУМОВНО. Не зважайте на безкоштовний проїзд до Лондона. Торгуватися не варто... Якщо у вас є достатня валюти, щоб дістатися до Лондона, вирушайте в цю подорож і в біса все інше... В біса усе інше, ще раз.
Якщо ми зможемо з вами зв’язатися телеграфом, добре, інакше дістантесь Фінляндією, якщо не вистачає коштів, щоб поїхати до Лондона…
Ви писали нам деякий час тому, що думаєте, що у вас буде достатньо коштів, щоб дістатися до Лондона... Тоді телеграфуйте!!!!...
Ще одна можливість спала мені на думку. Ваш перехід до Нижнього Новгорода міг мати інші вагомі причини. Він знаходиться на прямому маршруті транспортування і, можливо, був мудро обраний для подальшої евакуації…
Якщо так, то ви вчинили розумно, за умов зими.
Як би там не було, ми справді хвилюємося за вас… Я більше не вірю у ваш світ… і у мене є на це вагомі причини… Повірте мені…. моє слово честі!!!!...
Мені не подобаються ці песимістичні роздуми про погані прикмети, які здаються такими фантастичними після всього сказаного і зробленого. Я щойно записав їх, як відчував, бо дні між листами здаються місяцями й роками, а нерви так натягуються від невідомості й невизначеності. Навряд чи можна відчути що-небудь ПРОКЛЯТЕ в усій цій жалюгідній і мізерній справі від початку до кінця... Але досить…досить!!!!!... Не будемо думати про минуле… Давайте потурбуємось про майбутнє, тільки… Там вам немає місця, жодного….
Є тільки ОДНА РІЧ і ЛИШЕ ОДНА, і це те, що ви повинні виїхати і виїхати без будь-яких подальших втрат у часі. Ви повинні вибратися за всяку ціну і за ВСЮ і КОЖНЮ жертву….Неважливо, що ви можете врятувати зі своїх речей або те, що ви не можете врятувати від своїх речей… Залиште їх усі, все, що має значення…але виїдіть і за якнайшвидшої можливості…
Такий розклад і такий стан справ сьогодні, що змушує мене так сказати, ще раз…
І знову, повірте мені, у мене є вагомі, дуже вагомі причини для того, що я говорю. Насправді дуже достовірні... Прикро, що ця темна історія сталася, і тепер залишається зробити лише одну річ і закрити цю жалюгідну історію раз і назавжди!!!!!!!.......
—-------------------------------------------------
А тепер дозвольте мені повернутися до яскравішої сторони речей, хоча вони ще й справді дуже темні.
Мені приємно бачити, що ви отримали або збираєтеся отримати £1.10.0. і £2,3,3 від Бейль, а також 10 доларів від Лейві. Однак будьте впевнені, що більше ніхто не надсилатиме вам гроші чи ордени Торгсіну.
Я не буду вдаватися в подробиці щодо пропозиції Лейві приїхати до Штатів і зайнятися там рекламною роботою. Боюся, що ви маєте на увазі, кажучи, що це може бути «неприродним поглядом на речі». Чому неприродно, Джеррі? Чому неможливо? Чому надумано?..... Ви знаєте Лейві уже, і ти знаєш його щирість. Це може здатися вам дивною та дикою ідеєю за ваших нинішніх обставин… Але це цілком здійсненна річ. Досить практична річ, а згодом найбільш здійсненна річ.
Це лише питання пристосованості, і, безперечно, з огляду на найбільш схиблений світ, який ви маєте останнім часом і найнеприроднішим чином пристосувалися, інша крайність навряд чи є менш здійсненною чи можливою. Ваші нерви зараз не в нормі. Ніхто не мав би їх в нормі під такими випробуваннями і випробуваннями... Мені не потрібно занурюватися в приклади, оскільки ми всі цілком знаємо про них....
Однак ніхто не змусить вас їхати в Штати, ніхто, якщо вам це не подобається. Якщо ви вважаєте це нездійсненним, непрактичним чи якимось іншим… Нас не дуже хвилює цей аспект, що вам слід чи ні. Можете в будь-якому випадку порадувати себе. Ви можете робити так, як хочете. Ви можете посидіти в Лондоні тиждень-два, обмірковуючи, як краще. Перебування в Нью-Йорку від 12 до 15 місяців у будь-якому випадку не зашкодить вам. У гіршому випадку це буде експеримент, і не може бути поганим експериментом.
Ми усвідомлюємо, що ви не можете залишатися в Сполучених Штатах на невизначений термін, і це лише практичний аспект, який потрібно враховувати.
Однак наразі це питання є лише другорядним і не має жодного значення. Про це можна подумати на дозвіллі, коли виникне питання про те, що було б найкраще для вас, і як почати знову після того, як ви повернетеся в «старий світ», з якого ви так недавно прийшли…
Про місцеві новини нема чого писати. Я регулярно надсилаю вам тижневі новини з південноафриканських газет, усі, що доступні в Трансваалі, і якщо ви стежитимете за ними, як ви, безсумнівно, робите, ви будете стежити за тим, що відбувається у великому світі.
З повагою та трішки удачі на «шляху назад»....
Ізраель [підпис]