28.04.1933

Copy of a letter from Jerry. Dated the 28/4/33 received here 25/5/33

My dear, (Israel)

               To morrow I am leaving, if all is well, for Moscow for the May celebrations. To-morrow too, is returning my Chief Platonov, who wired me from Moscow to wait till he returns. (It is he that does not want to let me go).  He may have unpleasant news for me, or he may not. I have decided that under no circumstances will I be held up. I must see the many million parade and at the same time ascertain my fate.

               I would not be a bit surprised if I shall find myself on the Kashira Bridge 108 klm. from Moscow, on the way to Maruipol.

               Three days ago, came a categorical Ukaze to stop here all work and throw all forces on the North on the doubling. So we may all find ourselves there.

               People from Kashira came and told as that things are fine there. And bread is plentiful and sugar and they say that food is given out even to members of families !--- Some one even saw white bread.

               You cannot imagine how keen I am to go to Moscow to see it all for myself. I have never been so keen before !---

               There is one of my fellow engineers there who will show me around. There may also be going by  the same  train another colleagge engineer from here, who has even promised me to get for me a bed and save the expense in Valuta of a Hotel room.

               Though the Chief is not here, my ticket is already in my pocket. Also a service pass (i.e. a document that I am going on business and not on holiday). In that fashion I hope to get a seat on the train.  And even then I shall undoubtedly do it, I am sure.

               In this respect he will help me! With the aid of the GPU one can do many things.

               Let thus suffice. ]

                                            JERRY

Here is a present to you, a rouble!

                                            J.B.

     

Copy of a letter from Jerry. Dated the 28/4/33 arrived Tzaneen 25/5/33

My dear (Leivi).

               To-day, I ought to leave for Moscow, though till the last moment I will not know whether I shall get a seat. There are enormous crowds now-adays. The train service is simply crushed under the traffic.

               I am getting my leave on full pay; i.e. a free passage in a “soft” compartment.  That is, if I shall get a seat. I am sending you a copy of my letter to Israel.

               I have not heard from you in general a long time. The reason is not your laziness. My London re-forwarding agency has ran short of ready-made (by me) labels in Russian characters.

               The international outlook is bad, very bad. England has ceased all trade and Russia has retaliated. The atmosphere is [tense].

               I sent you a few papers during the proceedings. I shall write, I hope from Moscow and you will probably get these earlier than this note. The last few weeks I di[d] very little work. At the moment the news for this Section are bad. Everything is to stop, and all forces to be thrown on the Northern Division of this railroad. There is no money to be wasted !... For extravagance, for financial leniency one gets harshly bit. This is becoming the gravest crime here. I cannot tell you these things in general and in detail. I have not the patience; moreever, if I can(?.) that you will not be interested enough.

Love to Sasha

JERRY

 

28.04.1933

Копія листа від Джеррі. Датовано 28/04/33, отримано тут 25/05/33

Мій дорогий, (Ізраель)

Завтра я виїжджаю, якщо все буде добре, до Москви на травневі святкування. Завтра також повертається мій начальник Платонов, який телеграмував мені з Москви почекати, поки він повернеться. (Це він не хоче мене відпускати). Він може мати для мене неприємні новини, а може й ні. Я вирішив, що ні за яких обставин мене не затримають. Я мушу побачити багатомільйонний парад і водночас з’ясувати свою долю.

Я ні на грам не здивуюся, якщо опинюся на Каширському мосту 108 км від Москви, дорогою до Маріуполя.

Три дні тому прийшов категоричний Указ, щоб зупинити тут усі роботи і кинути всі сили на Північ на подвоєння. Тож ми всі можемо там опинитися.

Прийшли люди з Кашири і сказали, що там все добре. І хліба в достатку, і цукру, і кажуть, що їжу видають навіть членам сімей! --- Хтось навіть бачив білий хліб!

Ти не уявляєш, як я хочу поїхати до Москви, щоб побачити все це на власні очі. Я ще ніколи не був таким захопленим! ---

Там є один з моїх колег-інженерів, який покаже мені все навколо. Можливо, на цьому ж поїзді також поїде інший колега-інженер звідси, який навіть пообіцяв дістати мені ліжко і заощадити витрати Валюти на готельний номер.

Хоча начальника ще немає, мій квиток уже в кишені. Також службовий прохідний (тобто документ, що я їду у робочих справах, а не на відпочинок). Таким чином я сподіваюся отримати місце у поїзді. І навіть тоді я, безперечно, маю це зробити, я впевнений.

У цьому плані він мені допоможе! За допомогою ДПУ можна зробити багато речей.

Поки цього вистачить.

ДЖЕРРІ

Ось тобі подарунок, рубль!

Д.Б.

Копія листа від Джеррі. Датується 28/4/33 прибув до Цанина 25/5/33

Мій дорогий (Лейві).

Сьогодні я повинен виїхати до Москви, хоча до останнього я не знатиму, чи отримаю я місце [в транспорті]. Зараз величезні натовпи людей. Система поїздів просто валиться від трафіку.

Моя відпустка повністю оплачувана; що означає безкоштовний проїзд у “м’якому” купе. Це якщо я отримаю місце. Я надсилаю тобі копію свого листа до Ізраеля.

Я загалом не чув від тебе нічого давно. Причина не у вашій ліні. У моєму лондонському агентстві з респедиції не вистачає готових (зроблених мною) наліпок російськими літерами.

Міжнародні перспективи погані, дуже погані. Англія припинила будь-яку торгівлю, а Росія у відповідь. Атмосфера напружена.

Я надіслав тобі кілька газет під час роботи. Я маю написати, сподіваюся з Москви, і ти, ймовірно, отримаєш то раніше, ніж цю записку. Останні кілька тижнів я дуже мало працюю. Наразі новини для цієї Секції погані. Все має зупинитися, і всі сили кинуть на Північний відділ цієї залізниці. Немає грошей, щоб їх можна було витрачати даремно! ... За екстравагантність, за фінансову поблажливість людина отримує жорстокі копняки. Це стає найтяжчим злочином тут. Я не можу розповісти ці речі ні загалом, ні детально. У мене немає терпіння; більше того, якщо я зможу (?.), то вам буде недостатньо цікаво.

Передавай люблю Саші

ДЖЕРРІ