Для отримання скан-копій документів звертайтеся на електронну пошту [email protected]


COPY of a letter from Jerry. Kharkov. Dated 13/5/33 Tzaneen arrived 8/6/33

KHARKOV 13/5/3

Dear (Israel)

My lucky stars are favouring me!

I left my “home” at the Stanitza yesterday and am here this morning as you see.

MOSCOW 14/5/33

I was interrupted and could not finish. Am completing in Post Office here. Most glorious days, warm Spring. Loving lavish green all over Russia. Russia is loving again after its cruel winter. 

All along the line beggars pray [prey] upon us. Appealing for bread, for food. Shocking stench. Shocking!! Abhorring!!

Perhaps this year’s harvest will terminate this cruel famine?

I am enclosing several photographs taken by my colleague there. I hope “they” will let it through! I personally am not allowed to take any snaps except personal ones. These enclosed here are at the “Sovernoi Donetz” at Stanitza Luganskaia at the early stages. The later ones I dare not risk sending you. 

I also sent you a few group photos. (You and Beile).


COPY of letter dated 11/5/33 received at Tzaneen 8/6/33

My dear (Israel)

I have now leisure, tons of it! My departure has been delayed from Luganskaia Stanitza till 12th May. On that day leaves for Moscow our Chief Platinov and we are leaving together. When he offered me to wait for him, I could not very well refuse; though for minor reasons, this latter may not be too good.

On the other hand, leaving with the Chief together has advantages that with the aid of his Annual Personal Ticket (costing 4000 roubles and enabling him to travel on all Soviet Railways at any time and by any train) I shall perhaps get a seat on a “Soft” carriage (not hard ones, like S. African 3d, that I have to take, though the ticket entitles me on “soft” carriages). “Soft” is much more convenient, because one can sleep. It is clean and in one’s compartment are only four. In “hard” carriages all people of the carriage are together, there being small partitions. 

My waiting was worth it all, undoubtedly. Just listen! Besides the money I got!

The boss placed two wagons to my disposal with four semi dead horses. My luggage, four packages, were taken two on a wagon, to the river. Thence it will be offloaded, placed on a boat, taken across the “Donetz”. The horses and the wagons will be sent over the river, too and thence will start a pilgrimage of 20 kilometers till Lugansk, where it shall be handed to the “Bogasnie Otdelenie” [luggage department] bound for “Nisnie Novgorod” or “Gorod Goreki”, as it has been renamed recently.

“Zhavtrans” [an official from the Transport Department] is accompanying it and will do all the necessaries! Will hire men and deliver me the receipt. The baggage thus leaves to-day, whilst I shall leave to-morrow. 

Now can you appreciate what it all means to me! None much to worry and queue waiting and cursing, let alone hard work it saves me!...

It is hot to-day. In Lugansk will be dusty and hot and stuffy and plodding along with laden wagons drawn by miserable horses is not a pleasure either!

My waiting was well worth the while.

We shall now see what my new post and the new surroundings will mean to me!

I am travelling through Lugansk, Kharkov, Moscow. In Moscow I shall stop for a day or so to go to a “show”. It will be easier to get a ticket to the famous theatres not during holiday season. I have been resting lately a lot. I returned on the 7/5/33 and am already tired of doing nothing. So am keen to leave. 

I acknowledge your letter dated 9/4/33 and thank you for it

I was yesterday in Lugansk and went to the State Bank of USSR and Torgsin. The reason is that up to now I have used up one of Beile’s cheques (£1.10.0.). The other £2.0.0. as well as Leivi’s 10 dollars are lying there. I applied to have the money forwarded to Nizhni-Novgorod. There they were going to give me in roubles and have these transferred as such. Th exchange on the dollar is very low (165 roubles) and English pounds are low too. After some quarrelling, I decided to leave for Nizhni-Novgorod and thence apply for the money; in that way they shall have to transfer in foreign valuta [foreign currency]!

Do not think that one cannot use valuta or pounds! But I have no need! I bought in London enough goods that will last without replenishing [for] 2 years (that is, if they do not get lost or stolen). SO let money better remain in your hands and when I need some I shall ask you.

I am not touchy, you need not to be worried. I shall ask you or Beile etc. when I want some!....

That will do.


COPY of a letter from Jerry dated 7/5/33 arrived Tzaneen 8/6/33 


Dear (Israel)

I am full of praise for Moscow; for its theatres, its bioscopes [cinemas], its habits and its life!

I never starved. Its restaurants supplied me with the food at a reasonable price and its shows I lavishly enjoyed.

I saw an Operetta, light, breezy, and simple; Proletarian operetta under “proletarian” conditions for 8 roubles. The house was full. Apparently money is free and easy! I saw a drama of Russian origin; which was good, a fine piece of art with little propaganda. I saw several films, which were not so good, Revolutionary themes with much propaganda. I went into bookshops and found large masses of books, all 1932-1933 and all technical and political. Fancy, all technical, only such!... Hundreds on every theme of work. Nothing in fiction (perhaps 1%, not more) Went to the “Mezhdunarodnaia Kniga” [International Bookstore] and found foreign books of political and technical nature. No fiction, none at all!...

Russia is going mad on technicians, on technical work, on engineering and science. Simply mad!…

I was at Torgsin and bought a few things and found crowds in every department (The Government is accepting gold and silver and the people fall, enticed by oranges, apples, bread, meat, butter and what not! Enormous queues in every one of the dozen Torgsin Department Stores.).

By the way, once again, no valuta. None at all. I have enough. This is all seriousness. 

I’d love to tell you of my experiences in Moscow. On the Red Square in Moscow on the 1st of May when 1 ½ million people went past Stalin; of my experiences in Hotels, theatres, trains, of the people I stayed with. And how they met me and invited me to stay with them! But that would take whole letters and time that I certainly have not. 

I was interrupted. The train steamed in and I had to leave. At the moment I am already at the Stanitza, at “home” in my room finishing this letter to you.

Travelling is a fine enjoyable thing and my last journey I enjoyed immensely.

Well, that will do.

I found a big batch of letters from home on my return. I thank you for yours and shall reply soon.

Thanks for your news cuttings you sent me.

Within 2-3 days I think to leave at last in all seriousness. 


P.S. I am sending a snap of myself. Also my April “PROPUSK” or permit to our Stolovaia. J.B.

COPY letter from Jerry LUGANSK 7/5/33 arrived Cape Town 5/6/33, Tzaneen 8/6/33

My dear (Beile)

I have just returned from Moscow and am waiting in Station Room for my train to Kontrashovka and thence to the Stanitza Luganskaia.

I shall be “home” soon and then I shall pack to leave. It will be a great ordeal, I can assure you. 

Perhaps shall have to work for a week or so, to get the work done that I have started here. It makes no difference in any case. 

Nizhni-Novgorod is a fine town, larger than Johannesburg with its white and black population (i.e. it has over half a million people). It has some new colossal factories; it is the Detroit of Russia. It lies on the junction of the “Oka” and the “Volga” rivers. The huge, miles-wide mother Volga.

A few days ago there was opened a new arch bridge there over the Oka river and I sent you a copy of the Pravda with an article about it.

The Volga bridge is three time larger and is being built, I am told, in the very town of Nizhni Novgorod. The latter is one night’s journey from Moscow, which is connected with Nizhni Novgorod by a double railway (not single as Capetown is with Johannesburg).

In general, conditions up North are better than South and the further one goes to the colder climes, the better.

In Moscow one can get bread without cards in special shops (very large queues) though the cost there is 4 roubles a kilogram against 25 kop. with a bread card. One can get milk at 4 roubles a litre, and eggs at 1 rouble a piece and sausages at 28 roubles a kilogram.

Though the prices are very high (since the average wage of a workman is 4-5 roubles a day), still it is better than nothing at all.

It is fine now, warm, sunny and pleasant. I had a restful holiday of about ten days and greatly enjoyed myself. I feel as a giant refreshed.

So [to] move these days is much easier. Besides I know more the Russian ways and habits and shall get along better. I have already travelled a great deal by now and ought to know, I hope.

I shall write again soon. Regards. Much, very much I ought to tell you. Very pleasant and rightly amusing of all that I saw on my travels. 

Regards. JERRY.

ANOTHER LETTER STANITZA 9/5/33 arrived Tzaneen 8/6/33

My dear, 

I have every reason to think that this will be my very last letter from Luganskaia Stanitza, as to-morrow I expect to leave for Nizhni-Novgorod through Kharkov and Moskwa.

I learn that I am gaining a great deal by way of money. I shall get 300 roubles arrears here and “Lisia Balka”. Then expenses on the way. Then six days to get fixed up and later when I get fixed up in Novgorod one month’s wages as compensation for breaking up the home, i.e. “Pachenia” (?) [an advance to cover provisions].

So instead of losing on the transfer as I would have, normally have been the case, I am actually getting rich!

Do not expect much to-day. I have still to pack all my things, everything and say good-bye, and! to-morrow 10/5/33 early I shall be off!!!

I am leaving very many friends here, good ones and many enemies. 

Who knows what will happen later. Another gamble in a certain sense.

This is a common letter. I acknowledge post from Leivi, Israel, and Beile; a rarity – a note from Aaron.

My knowledge of Russian affairs, laws, habits are quite good now. I invite you all to visit Russia now and take me on as your guide. I can lead you through the length and breadth of Soviet Land!!!

Best wishes.


Another letter MOSCOW Chief Bridge Office 16/5/33 (arrived Cape Town 5/6/33 & Tzaneen 8/6/33)

My dear (Beile)

I arrived here yesterday and am leaving to-morrow 16th in the evening for Nizhni-Novgorod. I am sitting here to get fixed up with provision cards and books on basis of Foreign Supplies, i.e. [I will] get the same food rations as foreign workers get who arrived in USSR on special contracts. The procedure is very long and complicated. It has to involve agreements of two Peoples Commissars and many “helpers”.

In any case, I am not running for myself. This is being done for me by this “Mostrotrest” organization and I thank my lucky stars.

In spite of it all, the three days I shall be here, will not suffice to see the matter through and I shall leave without the “book-card”! “Zhabornaia Kniska”. (?.) They will, I hope, forward it on to me in Nizhni-Novgorod.

Last night, I went to “Mali Theatre” and saw “Gogol’s Revisor”. It was wonderful! First class artists in a classical comedy. Sorry you were not here too. Tonight, I shall try to find a ticket (at all cost) to “Bolshoi Theatre” to see “Boris Godunov” the famous opera.

Tickets cost here “big money” and as Moscow feels the pinch of money shortage, it is possible to get a seat from speculators. And this is actually what I hope to do in order to get in.

Where my luggage is, I know not. Somewhere on the Russian Railways. I think to go to Nizhni-Novgorod, wait a week and if it is not yet there, to leave back for Moscow and Kharkov, to search all stations and pack houses. I shall probably find it towards the end.

I must repeat. In Moscow everything, food etc. is far, far better than in the provinces. In Moscow for money one can get bread and most necessities, but not so in the villages and the smaller towns.

Sights along the railway line on stations, sidings are shocking, indescribable, inhuman.

There is every reason to hope that things will not be bad in Nizhni: , - a big town 500,000 people connected with a double track railway with Moscow, many foreigners, big factories, famous Russian motor car factory etc.

Love. Kiss the children.

Did you get my cable to you: “Lucky stars favour” JERRY


КОПІЯ листа від Джеррі. Харків. Датовано 13.05.33 В Цанін прибув 08.06.33


ХАРКІВ 13.05.33

Любий (Ізраель)

Мої щасливі зірки прихильно ставляться до мене!

Вчора я залишив свій «дім» у Станиці і, як бачите, я тут сьогодні вранці.

МОСКВА 14.05.33

Мене перервали і я не міг закінчити. Завершую в поштовому відділенні тут. Найславетніші дні, тепла весна. Люблю пишну зелень по всій Росії. Росія знову прекрасна після  жорстокої зими.

По всій лінії жебраки моляться на нас. Просять хліба, їжі. Шокуючий сморід. Шокуюче!! Огидно!!

Можливо, цьогорічний урожай покінчить з цим жорстоким голодом?

Додаю кілька фотографій, зроблених моїм колегою. Сподіваюся, «вони» це пропустять! Особисто мені заборонено робити будь-які знімки, крім особистих. Ці, що вміщені тут, зроблено на «Сіверському Дінці» в Станиці Луганській на ранніх етапах. Пізніші я не ризикну вам відправити.

Я також надіслав вам кілька групових фотографій. (Вам і Бейль).

ЛЮБЛЯЧИЙ ДЖЕРРІ —------------------------------------------------------------------------------

КОПІЯ листа датована 11.05.33, отриманий в Цаніні 08.06.33

Мій дорогий (Ізраель)

Тепер у мене є багато дозвілля! Мій від’їзд із Станиці Луганської відкладено до 12 травня. У той день від’їжджає до Москви наш шеф Платінов і ми разом виїжджаємо. Коли він запропонував мені почекати його, я не міг без незручності відмовитися; хоча з незначних причин це останнє може бути не дуже добре.

З іншого боку, спільний від’їзд з начальником має переваги в тому, що за допомогою його річного персонального квитка (коштує 4000 рублів і який дозволяє йому їздити всіма Радянськими залізницями в будь-який час і будь-яким поїздом) я, можливо, отримаю місце в «м’якому» вагоні (не жорсткому, як південноафриканський 3-й клас, який я маю взяти, хоча квиток дає мені право на «м’які» вагони). «М’який» набагато зручніше, адже можна спати. Він чистий і в одному купе всього четверо. У «жорстких» вагонах всі люди вагона разом, є невеликі перегородки.

Моє очікування того варте, безсумнівно. Тільки послухай! Крім грошей, які я отримав!

Бос віддав у моє розпорядження два вози з чотирма напівмертвими кіньми. Мій багаж, чотири пакунки, відвезли по два на возі до річки. Звідти його розвантажуватимуть, помістять на човен, перевезено через «Донець». Коні та вози також відправлять через річку, а звідти вирушать у паломництво довжиною в 20 кілометрів до Луганська, де їх передадуть у «Багажне відділення», що прямує до «Нижнього Новгорода» чи «Город Горькій», як його нещодавно перейменували.

«Завтранс» супроводжує його і зробить усе необхідне! Найме людей і доставить мені квитанцію. Таким чином, багаж відправляється сьогодні, а я вирушаю завтра.

Тепер ви можете оцінити, що все це означає для мене! Немає особливих хвилювань, черг, чекання та лайки, не кажучи вже про важку роботу, від якої мене це вберегло!...

Сьогодні жарко. У Луганську буде і курно, і жарко, і душно, і тягнутися разом із навантаженими возами, запряженими жалюгідними кіньми, теж не задоволення!

Моє очікування того варте.

Тепер ми побачимо, що означатимуть для мене мій новий пост і нове оточення!

Їду через Луганськ, Харків, Москву. У Москві я зупинюся на день або близько того, щоб піти на «шоу». Отримати квиток у відомі театри буде простіше не в сезон відпусток. Останнім часом багато відпочиваю. Я повернувся 07.05.33 і вже втомився нічого не робити. Тому дуже хочу поїхати.

Я отримав вашого листа від 09.04.33 і дякую Вам за нього.

Я вчора був у Луганську і їздив у Держбанк СРСР і Торгсин. Причина в тому, що наразі я використав один з чеків Бейль (£1.10.0). Інші £2.0.0. а також 10 доларів Лейві там лежать. Я подав заяву, щоб гроші перевели до Нижнього Новгорода. Там мені збиралися дати рублями і ці перевести теж ними. Обмінний курс долара дуже низький (165 рублів), і на англійські фунти також низькі. Посварившись трохи, я вирішив поїхати до Нижнього Новгорода і звідти подати заявку на гроші; таким чином вони повинні будуть переказати в іноземній валюті!

Не думайте, що не можна використовувати валюту чи фунти! Але мені не треба! Я купив у Лондоні достатньо товарів, яких вистачить без поповнення протягом 2 років (тобто якщо вони не загубляться і їх не вкрадуть). Тож нехай гроші краще залишаться у ваших руках, і коли мені знадобиться, я попрошу вас.

Я не надто чутливий, не варто хвилюватися. Я попрошу вас чи Бейль тощо, коли захочу!...

Цього достатньо.



КОПІЯ листа Джеррі від 07.05.33 р. Отримано в Цаніні 08.06.33 р.


Шановний (Ізраель)

Я сповнений хвали Москві; за її театри, її кінотеатри, її звички та її життя!

Я ніколи не голодував. Її ресторани забезпечували мене їжею за розумною ціною, а шоу мені дуже сподобалося.

Я бачив оперету, легку, свіжу і просту; Пролетарська оперета на «пролетарських» умовах за 8 рублів. Будівля була повна. Мабуть, гроші безкоштовні та легкі! Я дивився драму російського авторства; що було добре, хороший твір мистецтва з незначною пропагандою. Я бачив кілька фільмів, не таких хороших, революційної тематики з значною пропагандою. Я зайшов до книжкових магазинів і знайшов велику кількість книг, усі 1932-1933 років, і всі технічні та політичні. Фантастично, лише технічні, тільки такі!... Сотні на кожну тему роботи. У художній літературі нічого (можливо, 1%, не більше). Зайшов у «Міжнародну книгу» і знайшов іноземні книги політичного та технічного характеру. Ніякої художки, взагалі!..

Росія божеволіє на техніках, на техніці, на інженерії та науці. Просто божеволіє!…

Я був у Торгсіні, купив кілька речей і бачив юрби в кожному відділі (уряд приймає золото і срібло, а люди ведуться, заманені апельсинами, яблуками, хлібом, м’ясом, маслом і чим іншим! Величезні черги в кожному з десятків універмагів Торгсин.).

До речі, знову ж таки, ніякої валюти. Взагалі жодного. Мені достатньо. Я серйозно.

Я хотів би розповісти вам про свої враження від Москви. На Червоній площі в Москві 1 травня, коли повз Сталіна пройшли півтора мільйона людей; мій досвід в готелях, театрах, поїздах, людей, з якими я зупинявся. Як вони мене зустріли і запрошуували погостювати в них! Але це забирало б цілі листи та час, якого у мене, звичайно, немає.

Мене перервали. Потяг прибув, і мені довелося йти. Зараз я вже в «Станиці», «вдома», у своїй кімнаті, закінчую цей лист до вас.

Подорожувати – це чудова приємна річ, і моя остання подорож мені дуже сподобалася.

Ну, цього досить.

Повернувшись я знайшов велику партію листів з дому. Я дякую вам за ваші листи і незабаром відповім.

Дякую за ваші новинні вирізки, які ви мені надіслали.

Протягом 2-3 днів думаю нарешті виїхати, я на повному серйозі.


P.S. Я посилаю знімок себе. Також мій квітневий «ПРОПУСК» або дозвіл до нашої Столової. Дж. Б.


КОПІЯ листа Джеррі ЛУГАНСЬК 7/5/33 прибув у Кейптаун 5/6/33, Цанін 8/6/33

Моя люба (Бейль)

Я щойно повернувся з Москви і чекаю в привокзальній кімнаті свій потяг до Контрашовки, а звідти до Станиці Луганської.

Незабаром я буду «вдома», а потім збиратиму речі, щоб їхати. Це буде велике випробування, запевняю вас.

Можливо, доведеться попрацювати тиждень або близько того, щоб виконати роботу, яку я почав тут. У будь-якому випадку це не має значення.

Нижній Новгород — чудове місто, більше за Йоганнесбург з його білим і чорним населенням (тобто в ньому проживає понад півмільйона людей). Він має кілька нових колосальних заводів; це Детройт Росії. Воно розташоване на стику річок «Ока» і «Волга». Величезна, завширшки кілометри мати Волга.

Кілька днів тому там відкрили новий арочний міст через Оку, і я надіслав вам примірник «Правди» зі статтею про це.

Волзький міст утричі більший і будується, як мені кажуть, у самому місті Нижньому Новгороді. Останній – це одна ніч шляху від Москви, яку з Нижнім Новгородом з’єднує двоколійна залізниця (а не одноколійка, як Кейптаун з Йоганнесбургом).

Загалом, умови на півночі кращі, ніж на півдні, і чим далі в холодніший клімат, тим краще.

У Москві хліб без карток можна придбати в спеціальних магазинах (дуже великі черги), хоча ціна там 4 рублі за кілограм проти 25 копійок. з хлібною карткою. Молоко можна отримати по 4 рублі за літр, яйця — по 1 рублю за штуку, а сосиски — по 28 рублів за кілограм.

Хоча ціни дуже високі (оскільки середня зарплата робітника 4-5 рублів на день), все ж це краще, ніж взагалі нічого.

Зараз добре, тепло, сонячно і приємно. Я провів спокійний відпочинок близько десяти днів і отримав велике задоволення. Я відчуваю себе гігантськи оновленим.

Тож рухатися сьогодні набагато легше. До того ж я більше знаю російські способи і звички і буду краще ладити. Я вже багато подорожував і, сподіваюся, розбиратимусь.

Скоро напишу знову. З повагою. Багато, дуже багато я повинен вам сказати. Дуже задоволений і вражений з усього, що я побачив під час своїх подорожей.

З повагою. ДЖЕРРІ


ІНШИЙ ЛИСТ СТАНИЦЯ 9/5/33 прибув у Цанін 8/6/33


Маю всі підстави думати, що це буде мій останній лист із Станиці Луганської, бо завтра я планую виїхати до Нижнього Новгорода через Харків і Москву.

Я дізнався, що заробляю багато грошей. Отримаю 300 рублів заборгованості тут і в «Лисячій Балці». Потім витрати на дорогу. Потім шість днів на облаштування і згодом, коли я облаштуюсь в Новгороді, місячна зарплата в якості компенсації за неповернення додому, тобто «Печение» (?)

Тому замість того, щоб програти на переїзді, як це було б у звичайному випадку, я фактично багатію!

Сьогодні не чекайте багато. Мені ще треба зібрати всі речі, все і попрощатися, і! Завтра 5.10.33 рано я буду в дорозі!!!

Я залишаю тут дуже багато друзів, добрих і багато ворогів.

Хтозна, що буде потім. Ще одна гра в певному сенсі.

Це звичайний лист. Я підтверджую пошту від Лейві, Ізраеля та Бейль; рідкість – записка від Аарона.

Мої знання про стан справ у Росії, закони, звички зараз хороші. Я запрошую всіх вас зараз відвідати Росію і взяти мене своїм гідом. Я можу провести вас уздовж і впоперек Радянської землі!!!

З найкращими побажаннями.



Інший лист МОСКВА Головний офіс мосту 16/5/33 (прибув у Кейптаун 5/6/33 і Цанін 8/6/33)

Моя дорога (Бейль)

Я приїхав сюди вчора і завтра 16-го ввечері виїжджаю до Нижнього Новгорода. Я сиджу тут, щоб налагодити провізорні картки і книжки на основі іноземних поставок, тобто отримуватиму такі самі харчові пайки, які отримують іноземні робітники, які прибули в СРСР за спеціальними контрактами. Процедура дуже довга і складна. Це має передбачати угоди двох наркомів і багатьох «помічників».

У всякому разі, я не клопочусь сам за себе. Це для мене робить ця організація «Мостротрест» і я дякую своїм щасливим зіркам.

Незважаючи на все це, трьох днів, яких я буду тут, не вистачить, щоб довести справу до кінця, і я поїду без «книжки-картки»! «Жаборна книжка». (?.) Мені, сподіваюся, перешлють її у Нижній Новгород.

Вчора ввечері я пішов у «Малий театр» і дивився «Ревізора Гоголя». Це було чудово! Першокласні артисти в класичній комедії. Шкода, що вас теж тут не було. Сьогодні ввечері спробую знайти квиток (за будь-яку ціну) у «Великий театр», щоб побачити знамениту оперу «Борис Годунов».

Квитки тут коштують «великі гроші», а оскільки Москва відчуває нестачу грошей, можна отримати місце через спекулянтів. І це насправді те, що я сподіваюся зробити, щоб потрапити.

Де мій багаж, я не знаю. Десь на Російських залізницях. Думаю поїхати до Нижнього Новгорода, почекати тиждень, а якщо ще не буде, то виїхати назад до Москви та Харкова, обшукати всі вокзали та камери схову. Я, мабуть, знайду його врешті-решт.

Мушу повторити. У Москві все, їжа тощо набагато краще, ніж у провінції. У Москві за гроші можна отримати хліб і найнеобхідніше, але в селах і невеликих містах - ні.

Види вздовж залізничної колії на станціях, узбіччях шокуючі, невимовні, нелюдські.

Є всі підстави сподіватися, що в Нижньому не буде погано: , - велике місто на 500 тисяч людей, пов'язане двоколійною залізницею з Москвою, багато іноземців, великі заводи, відомий російський автомобільний завод тощо.

Люблю. Поцілуй дітей.

Ви отримали мою телеграму вам: «Щасливі зірки благословляють мене» ДЖЕРРІ