06.01.1933

COPY OF A LETTER RECEIVED FROM JERRY dated 6/1/33 received at Tzaneen 9/2/33

My dear Israel,

My heart is sore & I feel like crying i.e. weeping…

I left my job last night to perform many deeds! I got in at 7 p.m. & till midnight saw people & phoned and went to station to offload engines and material. Gave instructions home. I am in the Stanitza now & the main object was to get money (17,000 roubles), and what is more important bread cards for members of workers families. Every month gets worse & worse, so that month I get cards on 4 workmen, i. e., one card to be divided between 4 workmen & their families. i.e. each one gets “nothing”!!    Here we all work for bread only. We get nothing else, except a few roubles. Hence a man, his wife and four children, if the first two work get 800 plus 600 gr. i.e. 1  ½ klg. Bread for six. Remember there is nothing else. So, all my new arrivals all specialists of high grade are simply leaving me! The distribution of the few miserable cards was divided by our “Pregolnik” commission consisting of Workers’ Committee, Party Organiser and myself in the course of a whole day & all those left without cards flocked round me & what they looked like & how they spoke, I cannot tell you. I promised them that I shall go away & shall not return back without some cards. I am writing this from home early morning (5 a.m. 6/1/33) after my return “home”.

Oh, dear Israel! I returned back last night, late at midnight, frozen to death, 2 ½ hours on a Wintry road, snow and wind. I have with me today 40 cards … A great achievement ---- The right to issue 40 cards i.e. 40 x 400 grm bread to my men daily! …. On this I left the work for 1 ½ days. I fought desperately, felt like giving up and returning to you ---- I apparently still share some bourgeois tendencies! … I cannot see people starve. It is very cold today, but I love it! I love the snow and ice, the nippy air! The sleigh road & burning ears, frozen feet, which “melt” and freeze again. I have now a fleet of 5 trucks (motor) which for an organisation in Russia is a great thing. Yesterday arrived 15 more [metalworkers] & today 15. All and each require arranging with quarters and mainly food ---- Here the work of the engineer is not to build as much as to feed, [clothe] and house the men ----. And so all these three things are pretty difficult to perform, my lot as “Prorab” [supervisor] is unenviable! I still hope to be released partly of the duty; I take it too much to heart and as a consequence feel it more. Never mind!!! Israel, how many letters have I written to you lately, i.e. for the last two weeks! .. let me hear from you! I am sending you a cutting from the  “Argus”, which may interest you. Also, I am writing these motes on the back of an interesting letter I received a little while ago from N. Moore from South Africa. Walter Jaffrey was my best tutor at Empangeni. It gave me the biggest shock to read and learn of his end! What a fine man he was! The very best I knew!!! … Moore was my boss at Parys! Do you remember? His letter sounds strange to me and the people so far, far away! I feel as if I shall never see them again! I would love to talk to you here about the people; How the new religion is [affecting] the new young blood and how it reflects upon the old; how many different types of old people there are ! how they react to Xmas that was here “celebrated” yesterday! Celebrated (?...) I saw and heard nothing. We all worked, all of us. Not a soul asked me to get off. NOT ONE! And I, too, have old and young people! … Was it the bread, the price of bread that they get that drove them to work? Was it mere reckless ignorance and apathy that did it? Was it really the realisation of utter futility of religion that reacted upon the people here? The answer is that all these causes have contributed to the state of affairs …. I wish I could show you the Russian types. The new Russian types. Not so much the “learned” types, the sophisticated ones, but the simple peasants, the rough, childlike, powerful Russians, that I love so much!.. How they eat, speak, think and work! … it is warm in the room, my face is burning. I feel hot and lonely! Israel, do came here … What would not I give for a true open talk with you, when I could criticise for a minute the new Religion and tell you how the new Religion reacts on my own conscience! … How it is to work in a wilderness of days, not knowing what Monday means, and when Friday comes?!!

Jerry  

06.01.1933

КОПІЯ ЛИСТА, ОТРИМАНОГО ВІД ДЖЕРІ від 06.01.33 р., отриманий в Цаніні 09.02.33

Мій дорогий Ізраелю,

Моє серце болить і мені хочеться плакати, тобто схлипувати ...

Я пішов з роботи вчора ввечері, щоб зробити багато справ! Я прийшов о 7 годині вечора і до півночі бачився з людьми і телефонував, пішов на станцію, щоб розвантажити двигуни та матеріали. Дав інструкції додому. Я зараз у Станиці, і основним завданням було отримати гроші (17 000 рублів), і що важливіше, хлібні картки для членів сімей робітників. З кожним місяцем стає все гірше і гірше, тому цього місяця я отримую картки на 4 робітників, тобто, наприклад, одну картку треба розділити між 4 працівниками та їхніми сім’ями, тобто кожен отримує "нічого" !! Тут ми всі працюємо тільки для хліба. Нічого іншого ми не отримуємо, крім кількох рублів. Отже, чоловік, його дружина та четверо дітей, якщо перші двоє працюють, отримують 800 плюс 600 г тобто 1 ½ кілограма. Хліб на шістьох. Пам’ятайте, що більше нічого немає. Тож усі мої новенькі фахівці вищого класу просто покидають мене! Розподіл кількох жалюгідних карток був зроблений по нашому «треугольнику» комісією, що складається з Комітету робітників, Парторгу і мене протягом цілого дня і всі, хто залишився без карток, стікалися до мене, і те, як вони виглядали, як вони говорили, я не можу вам передати. Я пообіцяв їм піти і не повернуся без ще карток. Я пишу це з дому рано вранці (5 ранку 6/1/33) після мого повернення «додому».

О, дорогий Ізраелю! Я повернувся вчора ввечері, пізно опівночі, замерзлий до смерті, 2 з половиною години на зимовій дорозі, сніг та вітер. У мене сьогодні 40 карток… Велике досягнення ---- Право щоденно видавати своїм людям 40 карт, тобто хліба 40х400 грам! …. Для цього я пішов з роботи на півтора дня. Я відчайдушно бився, відчував, що здаюся і повертаюся до вас, мабуть, я досі поділяю деякі буржуазні тенденції! ... Я не можу бачити, як люди голодують. Сьогодні дуже холодно, але мені подобається! Я люблю сніг і лід, бадьоре повітря! Дорога на санях і палаючі вуха, замерзлі ноги, які «тануть» і знову замерзають. Зараз у мене є парк з 5 вантажівок (моторних), що для організації в Росії - велика річ. Вчора прибуло ще 15 металістів, а сьогодні 15. Усі і кожен вимагають облаштувати квартири та ще більше їжу ---- Тут робота інженера полягає не в тому, щоб будувати, скільки годувати, одягати та оселяти людей ----. І оскільки всі ці три речі досить важко виконати, мій жереб як “прораба” незавидний! Я все ще сподіваюся звільнитися частково від обов'язків; Я сприймаю це занадто близько до серця і, як наслідок, відчуваю це більше. Не зважай!!! Ізраелю, скільки листів я написав тобі останнім часом, тобто за останні два тижні! .. дай мені почути від тебе! Я надсилаю тобі вирізку з " Argues ", яка може тебе зацікавити. Також я пишу ці записки на зворотному боці цікавого листа, який я отримав нещодавно від Н. Мура з Південної Африки. Уолтер Джефрі був моїм найкращим наставником в Емпангені. Це викликало у мене найбільший шок, коли я прочитав і дізнався про його кінець! Який він був гарний чоловік! Найкращий, що я знав !!! … Мур був моїм начальником у Парижі! Ти пам'ятаєш? Його лист звучить дивно для мене і для людей так далеко, далеко! Я відчуваю себе так, ніби більше ніколи їх не побачу! Я хотів би поговорити з тобою про людей тут; Як нова релігія впливає на нову молоду кров і як вона відображається на старій; скільки є різних типів літніх людей тут! як вони реагують на Різдво, яке тут "святкували" вчора! Святкували (? ...) Я нічого не бачив і не чув. Ми всі працювали, всі ми. Жодна душа не просила мене про відгул. ЖОДНА! І в мене теж є старі та молоді люди! ... Чи хліб, ціна хліба, який вони отримують, змусили їх працювати?. Чи це просто через безрозсудне невігластво та апатію? Чи справді усвідомлення абсолютної марності релігії вплинуло на людей тут? відповідь така: усі ці причини ХХХ сприяли стану справ…. Хотів би я показати тобі російські типи. Нові російські типи. Не стільки "вчені" типи, витончені, скільки простих селян, грубих, дитячих, могутніх росіян, яких я так люблю! .. Як вони їдять, говорять, думають і працюють! ... в кімнаті тепло, моє обличчя горить. Мені тепло і самотньо! Ізраель, приїжджай сюди… Чого б я не віддав за справжню відкриту розмову з тобою, коли б я міг хвилину критикувати нову Релігію і розповідати, як нова Релігія впливає на мою свідомість! ... Як це працювати в безлюдні дні, не знаючи, що означає понеділок і коли настане п’ятниця? !!

Джеррі