23.01.1933

COPY OF A LETTER RECEIVED FROM JERRY dated the 23/1/33 received at Tzaneen 23/2/33

23/1/33                                

My dearest brother,

I would have you to know what had happened to me today and to see at least the circumstances under which I write!....

Do you remember seeing “Journey's End” on the stage. Do you remember the dug out of the trenches?.....

Well, I am in one such a dug out, huge, cold, with two long broken tables and  two ovens to warm up the place. But do they?.........

No! For in two corners lies snow, wind-blown that does not melt. It is 10.45 at night. 19 picked men lie noiselessly round the oven. I, too, will join them. They lie undressed in skins, “Polushebki”, [fur coats]“valiki” [felt boots] and keep quiet. They are dead tired and so am I. For we have all walked 21 kilometers in snow knee deep without roads. The temperature was – 18 ° C [to] – 22 °C. and the snow storm, indescribable.  We left our job with 6 horses and 3 sleighs, but soon the wind and cold killed our horses. I left 4 and two sleighs and with the two better ones and our instruments and our instruments, winches etc. went on.

We all went on foot.  All, and arrived here at 8 p.m. i.e. 3 hours after dark. We did no more than 1.5 – 2 miles per hour. I was worse dressed of all and felt the cold as never before!!! I am shivering now, but the circumstances and the setting is so unique, that I must forever fix it. Never in all my life have I ever experienced such a day!!!!!! Never, never, and if I escape it alive, then --- well, I shall for ever remember!.........

“Why all this”------ you ask?. Yes, I suppose I better say something.

I choose my best gang, a wonderful gang!...... to come here to “Semenkino” station, offload 5 trucks filled with Machinery and Bridge details. All trucks (motor) of ours are dead and freeze in every part of the world. Our horses die daily and for every day’s delay in offloading, I pay 1200 roubles!..... Though I am no more “Prorab” [supervisor or foreman], I feel so horrible about it all, about these colossal losses!!!!!.....

I was just outside my dug out for natural purposes and it is shocking!..... I am sure I have never seen such snow hills before!  I cannot believe such weather here in the Ukraine! Siberia and in driving snowstorm when there is no road seen at all to walk, painfully on and on!!!! And my feet are cold and wet, and it is cold everywhere!!!!..... One can get crazy!!!!.....

I must tell you more about the day !!.. My men took bread with them for to-morrow. They cannot finish the work, never! And bread you cannot get at all, for no money under the Sun!!!.  And there is no Stolovaia [works canteen], either. So I shall just die of hunger if I and my men stay on!!!. ------

I would love to tell you also whom I saw and how I spoke and what happened and so on and so on without an end!

What enormous difficulties in offloading 4 trucks. Here is the Russian idiocy, and the bad weather and the dislike and envy of one organization to the other!!... And lack of food, clothing and warmth!!!!!.........................................................

I cannot tell you more!!!.... I am cold and shivering. 

So good bye! I will get nearer to the fire.

Bye, Bye.

JERRY.

23.01.1933

КОПІЯ ЛИСТА, ОТРИМАНИЙ ВІД ДЖЕРРІ датовано 23/1/33, отримано в Цаніні 23/2/33

—----------------------------------------------------------------------------------

23/1/33

Мій найдорожчий брат,

Я хотів би, щоб ви знали, що зі мною сьогодні сталося, і бачили хоча б обставини, за яких я пишу!...

Ви пам’ятаєте, як дивилися «Кінець подорожі» на сцені? Пам'ятаєте викопане з окопів?.....

Ну, я в одній такій викопаній, величезній, холодній, з двома довгими розбитими столами і двома печами, щоб розігріти місце. Але чи вони роблять це?........

Ні! Бо в двох кутках лежить сніг, нанесений вітром, що не тане. Зараз 10.45 ночі. 19 обраних людей безшумно лежать навколо печі. Я теж приєднаюся до них. Лежать роздягнуті в шкурах, «полушубки», «валенки» і мовчать. Вони смертельно втомлені, і я теж. Бо всі ми пройшли 21 кілометр у снігу по коліно без доріг. Температура була – 18-22 °C і снігова буря, невимовна. Ми вийшли з роботи з 6 кіньми і 3 санями, але незабаром вітер і холод вбили наших коней. Я залишив 4 і двоє саней, а з двома найкращими і нашими інструментами, і нашими інструментами, лебідками тощо пішов далі.

Ми всі пішли пішки. Усі, і прибули сюди о 8 вечора, тобто через 3 години після настання темряви. Ми робили не більше 1,5-2 милі на годину. Я був одягнений гірше за всіх і відчував холод як ніколи!!! Зараз я тремчу, але обставини та обстановка настільки унікальні, що я повинен назавжди закарбувати це. Ніколи в житті я не відчував такого дня!!!!!! Ніколи, ніколи, і якщо я виживу, то --- ну, я назавжди буду пам'ятати!.........

«Навіщо все це»------ запитаєте ви?. Так, я думаю, мені краще щось сказати.

Я вибираю свою найкращу банду, чудову банду!...... приїхати сюди на станцію «Семенкіно», розвантажити 5 вантажівок, наповнених технікою та деталями мосту. Усі наші вантажівки (двигуни) мертві та замерзли у всіх частинах світу. Наші коні гинуть щодня і за кожну добу затримки з розвантаженням я плачу 1200 рублів!..... Хоч я вже не «Прораб», але мені так страшно від усього цього, від цих колосальних втрат!! !!!.....

Я був назовні біля свого викопаного для природних цілей, і це шокує!..... Я впевнений, що ніколи раніше не бачив таких снігових пагорбів! Не можу повірити в таку погоду в Україні! Сибір і в хуртовини, коли дороги не видно взагалі йти, болісно далі і далі!!!! І ноги в мене холодні та мокрі, і скрізь холодно!!!!..... Можна зійти з розуму!!!!.....

Я маю розповісти вам більше про день!!.. Мої люди взяли з собою хліб на завтра. Вони не можуть закінчити роботу, ніколи! А хліба взагалі не дістанеш, ні за які гроші в світі!!!. І «Столової» теж немає. Тож я просто помру з голоду, якщо я і мої люди залишимося!!! ------

Я хотів би розповісти вам також, кого я бачив і як говорив, і що сталося і так далі, і так далі без кінця!

Які величезні труднощі з розвантаженням 4 вантажівок. Ось і російський ідіотизм, і погана погода, і неприязнь і заздрість однієї організації до іншої!!... І брак їжі, одягу і тепла!!!!!........... ..............................................

Більше сказати не можу!!!.... Мені холодно і я тремчу.

Тож до побачення! Я піду ближче до вогню.

Бувай, бувай.

ДЖЕРРІ