24.05.1933

Stanitza

22.04.1933

My dear Meyer,

It is really my intention to sit down today and write at some length.

As this letter will reach many of you, [I`d] better acknowledge at the first instance the receipt of many of Israel’s long letters, calling me unconditionally back; of Beile’s letters of a similar note, of several [of] Leive’s letters, much calmer in tone; and one from Aaron. Heaps of “Argus`s” and “Huisgenoots”, “Manchester Guardians” weekly; several “Nations” and weekly cuttings from the “Star” and “Sunday Times”. I think that I have a fair idea of world affairs. 

Many thanks for the post and papers.

Where am I to start from?

I am at the Stanitza still and never seen the Volga in spite of my cable to you. The Chief Engineer of Mostotrest has offered me to go there and promised me that. I cabled him. Soon after started the flood period all over Russia and bridge construction ceased temporarily everywhere. I wrote to him six reminders; he was travelling over the Union on inspections and on receipt of the first note, wrote to me, promising to fulfill his promise of sending me to a good “show” after the floods. I expect that to materialise early in May.

In three, four days’ time I shall leave for Moscow for the May Days. I shall undoubtedly see the Chief and arrange details, I hope. In this arrangement I shall have to overcome the resistance of my immediate chief of my remaining here; he will fight the idea and will oppose my transfer tooth and nail.

Anyhow, I shall be in Moscow soon and have a good time!

In general, I must admit that my personal wellbeing of late has improved with the successful completion of the bridge here. That it was successful is undoubtedly good luck; nevertheless, it saved several Russian Engineers and myself from “unpleasantness”, to put it very mildly.

Being single, I am very lucky. At the “ИТР [инженерно-технических работников ] Столовая” [Engineers’ Work Canteen] I get three meals a day. These are fair. Fair and without waiting [in] queues. Only because no wives and children of ИТР receive anything at all!.. Fair? A family man [with] two children, say, only gets one meal between four people! I, a single man, receive the same! Thus I can live on 250 roubles a month, while a married man will starve on 550 roubles a month (that which I get) simply because I feed at “fixed prices” Stolovia [canteen], while the other has to add to his one ration foods bought on the market. These are impossible. 

550 roubles a month is a big sum on Russian Standards. (I got an increase lately). Workmen get 120-150 a month, clerks 180-200. Good mechanics 300. Doctors 400-500 and so forth. Of the men here, there are only a couple who get more. And even if they get [more], they live no better with their families!!..

So I am one of Russia`s aristocracy. Feed as best possible, and receive attention without [the] least waiting. All give way to me. I am dressed according to latest Paris fashions, quite unlike the others. People judge you by your dress (And the foreign post I get!)

This is not all. Recently they attached me to “Insnab” [Foreign Workers’ Store] of Lugansk and I get my rations from a shop supplying foreigners there. So I have butter, and sugar and sweets and bread and I am able to treat others! 

Spring is here; grass is coming up rapidly. Soon, I hope, will be radishes and cucumbers and all the other food things. 

Of course, I do not hope to be here to enjoy it all! Elsewhere on a bigger construction unit…

You all know, I hope, the evils here. I think I told them to you in a merciless way. I believe you already accused me of being so careless that to be noticed was impossible.

Look at the other side. There is no antisemitism and no national hatred of any kind anywhere. No religious bigotry. What a bright thing in a Europe of Hitler…

Perhaps, who knows, the economic position may improve if Russia gets a good harvest and the sowing campaign proves successful. And with a greater attention given to agriculture and some handling (if Bolshies can?) things may improve!

There is no doubt that during the period 1925-1929 until collectivization started Russians lived in plenty. There was unemployment then and free trade so people moved about as they wished. But “unplanned” agriculture could not exist side by side with the “planned” industry of the 5 years plan. And so the whole structure of the village was remodelled. 

The Russian towns underwent terrific hunger days, underwent their revolution in 1918-20 when Moscow starved on 1/8 lb bread rations, while the peasants fed themselves rather well. Today Moscow remodelled to the new creed and adjusted fares well, but 130,000,000 peasants are uprooted from their very foundations and do not know where they are and what is wanted of them. Do you see it? And unless they see it and learn the new principles and understand what is expected of them and how they have to work to synchronise with the  industrial worker they will suffer and die by the millions!

This is how it all appears to me. And I know that I am right. 

I am not hungry. I am well dressed. I can sit and think of what the future holds out. But of the Russians themselves very few can think of anything else but of their immediate needs. 

Russia is, all the same, an interesting place to live in. Very interesting. One rages wild one minute, and feels grateful to it all the next.

I am going to stay till July – when the visa extension ends. Perhaps I shall be luckier in the North, where the regime works better than with Ukraine, full of kulaks and «вредителей».

Please do not worry over me. I cannot tell you everything. My visa extension that comes automatically has nothing sinister about it. It comes automatically on presentation of “ходатайство” from responsible the organisation [petition or request from the employer organisation]. 

It seems that even politically I am “kosher” here. I give lectures on technical semi-political and political themes. Just as everyone else of the ИТР (Инженерно-Технические Работники).

Personally, I think the position in Russia today in so far as bread and food is concerned is not better than a month ago. But I personally, having learned the tricks of the trade, am better off. A dirty thing! But here one can ONLY think of oneself and of an “eternal proletariat”.

Jerry

   PS. I sent you a telegram yesterday

24.05.1933

Станиця

22.04.1933

Дорогий Мейєр,

Я сьогодні справді маю намір сісти і багато написати.

Оскільки цей лист дійде до багатьох, [я] краще спочатку висловлю вдячність за отримання багатьох довгих листів від Ізраеля, який безмежно кликав мене назад; листів від Бейли у подібному тоні, кількох листів Лейва, набагато спокійніших; і один від Аарона. За купи тижневиків “Argus” та “Huisgenoots”, “Manchester Guardians” щотижня; кілька " Nations" та щотижневі уривки зі " Star" та "Sunday Times". Я думаю, що я маю хороше уявлення про світові справи.

Велика подяка за кореспонденцію та газети.

З чого мені почати?

Я все ще в Станиці і ніколи не бачив Волги, не зважаючи на мою телеграму до вас. Головний інженер  «Мостотресту» запропонував мені поїхати туди і пообіцяв мені це. Я зателефонував йому. Незабаром опісля почались повені по всій Росії, і будівництво мостів скрізь тимчасово припинилося. Я написав йому шість нагадувань; він подорожував по Союзу з перевірками і після отримання першої записки, написав мені, пообіцявши виконати свою обіцянку відправити мене на хороше «шоу» після повені. Я очікую, що це станеться на початку травня.

Через три, чотири дні я виїду до Москви на травневі дні. Я, безперечно, побачусь з начальником і домовимось про деталі, сподіваюся. У цій домовленості мені доведеться подолати опір мого безпосереднього начальника, який хоче, щоб я лишився тут; він буде боротися з цією ідеєю і буде проти мого переводу руками і ногами.

Так чи інакше, я скоро буду в Москві і добре проведу час!

Загалом, я повинен визнати, що моє особисте благополуччя останнім часом покращилося з успішним завершенням тут мосту. Безперечно, удача - це те, що воно пройшло успішно; тим не менше, це врятувало кількох російських інженерів і мене від «неприємностей», м’яко кажучи.

Оскільки я самотній, мені дуже пощастило. У “ИТР [інженерно-технических работников] Столовая” я отримую триразове харчування. Це справедливо. Чесно і без черг. Тільки тому, що дружини та діти ИТР взагалі нічого не отримують! .. А це чесно? Скажімо, сімейний чоловік [з] двома дітьми отримує лише одну їжу на чотирьох людей! Я, самотній чоловік, отримую те саме! Таким чином, я можу прожити на 250 рублів на місяць, тоді як одружений чоловік голодуватиме на 550 рублів на місяць (те, що я отримую) просто тому, що я годуюcь за «фіксованими цінами» у Столовая, а інший повинен додати до свого одного раціону куплені продукти на ринку. Це неможливо.

550 рублів на місяць - це велика сума за російськими стандартами. (Я нещодавно отримав підвищення зарплатні). Робітники отримують 120-150 на місяць, службовці 180-200. Хороші механіки 300. Лікарі 400-500 і так далі. З усіх тут, лише кілька людей отримують більше. І навіть якщо вони отримують [більше], вони не живуть краще зі своїми сім’ями !! ..

Тож я один із російської аристократії. Годований якомога краще та отримую увагу без найменшого очікування. Всі поступаються мені дорогою. Я одягнений за останніми модами Парижа, на відміну від інших. Люди судять про вас за вашим одягом (І іноземною поштою, яку я отримую!)

Це ще не все. Нещодавно вони приєднали мене до “Інснабу” у Луганську, і я отримую свої пайки з магазину, який постачає там іноземців. Тож у мене є масло, цукор, солодощі та хліб, і я можу пригощати інших!

Весна тут; трава швидко сходить. Скоро, сподіваюся, з’являться редис, огірки та все інше.

Звичайно, я не сподіваюся бути тут, щоб насолодитися усім цим! В іншому місці на більшій будівельній одиниці…

Ви всі знаєте, я сподіваюся, зло тут. Мені здається, я назвав його вам нещадно. Думаю, ви вже звинуватили мене в такій необережності, яку не помітити було неможливо.

Подивіться з іншого боку. Ніде немає ні антисемітизму, ні будь-якої національної ненависті. Ніякого релігійного фанатизму. Який промінь світла у гітлерівській Європі ...

Можливо, хто знає, економічне становище може покращитися, якщо Росія отримає хороший урожай і посівна кампанія виявиться успішною. І з більшою увагою, приділеною сільському господарству, і вправності з ним (якщо більшовики зможуть?) ситуація може покращитися!

Безсумнівно, що в період 1925-1929 років до початку колективізації росіяни жили в достатку. Тоді було безробіття і вільна торгівля, тому люди мігрували, як хотіли. Але «не плановане» сільське господарство не могло існувати пліч-о-пліч із «плановою» індустрією 5-річного плану. І тому була перероблена вся структура села.

Російські міста пережили жахливі дні голоду, пережили свою революцію в 1918-20 роках, коли Москва голодувала на пайках хліба 1/8 фунта, тоді як селяни досить добре годували себе. Сьогодні Москва пристосувалась до нового віровчення і добре скоригувала тарифи, але 130-000-000 селян виривають з коренем, і вони не знають, де вони і чого від них хочуть. Розумієш? І якщо вони не побачать цього, і не вивчать нові принципи, і не зрозуміють, що від них очікується і як їм доведеться працювати, щоб синхронізуватися з промисловим працівником, вони постраждають і помруть мільйонами!

Ось так мені все здається. І я знаю, що я правий.

Я не голодний. Я добре одягнений. Я можу сидіти і думати про майбутнє. Але з самих росіян мало хто може подумати про щось інше, окрім своїх нагальних потреб.

Росія, все-таки, цікаве місце для проживання. Дуже цікаве. Іноді доводить до люті, а в наступну хвилину викликає вдячність.

Я збираюся залишитися до липня - коли закінчиться продовження візи. Можливо, мені пощастить на Півночі, де режим працює краще, ніж в Україні, сповненій куркулів і «вредителей».

Будь ласка, не переживайте за мене. Я не можу вам все розповісти. Моє продовження візи, яке надходить автоматично, не має нічого зловісного. Це відбувається автоматично після подання “ходатайства” від відповідної організації.

Здається, що я навіть політично тут "кошерний". Я читаю лекції на технічні напів політичні та політичні теми. Так само, як і всі інші з ИТР (Инженерно-технические работники).

Особисто я думаю, що сьогоднішня позиція в Росії щодо хліба та продуктів харчування не краща, ніж місяць тому. Але мені особисто, навчившись прийомів торгівлі, краще. Брудна штука! Але тут можна ТІЛЬКИ думати про себе та про «вічний пролетаріат».

Джеррі

  П.С. Я відправив тобі телеграму вчора.